Схиліться! Свічку запаліть… Саме під такою назвою пройшов виховний захід присвячений пам’яті жертв Голодомору в Бабинецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Зусиллями учнів школи під керівництвом заступника директора з виховної роботи, вчителя історії Масальської Світлани Яківни всі присутні поринули в часи голодного лихоліття. На прикладі однієї селянської родини було розкрито трагедію українських сімей, які стали жертвами геноциду. Небайдужими залишилися учні школи: ще під час репетицій деякі з них написали свої власні поезії одна з яких була презентована на заході. (автор Яна Борхаленко учениця 8 класі)
Маленький хлопчик зовсім не балакав
В колисці.. І очей не відкривав,
Лежав собі, зігнувшись тихо плакав.
З останніх сил він жалісно стогнав…
Ідуть роки… І досі ще в уяві,
Страшне село, страшна моя земля.
Лежать маленькі діти у канаві,
“Я дуже хочу їсти..” – чую я…
Учні 8-9 класів активно залучилися до підготовки заходу, та провели історичну конференцію «Пам’яті нащадкам»
Учні початкових класів виконали танок ангелів зі свічками в руках, як символ скорботи за померлими дітьми тих далеких часів.
На знак пам’яті, покаяння і смутку була запалена жертовна свічка на українській хлібині. Пролунали звернення до всіх присутніх: «Святий Хлібе, про Тебе не сміли згадувати жертви 33. Ти являвся їм увісні рожевою мрією. Скільки померло з Твоїм іменем на вустах. Іменем жертв голодомору благаю вас – бережіть цей святий хліб. »
