психолог.ковід

Поради на період самоізоляції

Тема карантину в школах  стала головною у батьківських чатах та групах в інтернеті. Деякі батьки в розпачі, яким чином зорганізувати час  на протязі карантину щоб це було цікаво, корисно, та продуктивно.   Але є й такі батьки, котрі радіють, що тепер можуть більше часу провести разом з дітьми.

Все через загрозу коронавірусу COVID-19 й необхідність самоізоляції. Ось декілька порад для того щоб якісно відбувався  навчальний процес і уроки вдома були ефективними та не приносили стрес кожному члену родини.

На даний момент батьки мають усвідомлювати, що саме від них залежить психічний стан дитини та організація навчання вдома. Такий процес є трьохстороннім: дитина-школа-батьки й складається з кількох етапів: планування, мотивація та підпиття підсумків.

  • Планування: обовя’зково разом з дитиною виберіть  собі  гарний органайзер або щоденник, це відразу підніме настрій, вам тут же захочеться що-небудь записати в нього, можна спільно його розмалювати, розмістити якісь  цікаві,та смішні наклейки, за допомогою інтернет ресурсів на кожній сторіночці блокноту можна виписати  невеликі мотивуючі вислови… Планувати слід до того, як ви почнете щось робити. Новий день потрібно планувати ввечері попереднього дня з вечора на наступий день. В даному випадку ми плануємо, як правильно організувати час дитини протягом дня, щоб це було цікаво та корисно. Тому на кожному етапі ми пропонуємо дитині кілька варіантів на вибір, прибираємо зайві  предмети й фактори, закладаємо  у розкладі достатній час на відпочинок, забезпечуємо  якісний інтернет (за відсутності високої якості продумуємо альтернативні варіанти).
  • Мотивація дітей:говоримо з дитиною, пояснюємо ситуацію, що склалася, підтримуємо та розуміємо свою дитину. Під час спілкування приходимо до висновку, що  навчання під час карантину це такий собі своєрідний експеримент для всіх. Тому можна пробувати щось нове, цікаве щоб нам та нашим дітям це приносило радість, задоволення та гарний настрій : наприклад, не обов’язково читати підручник, сидячи й склавши руки за столом. Більше свободи і творчості!  Найголовніше для батьків: потрібно власним прикладом демонструвати свідомий стиль життя. Якщо батьки спокійні, організовані, роблять все можливе для свого організму, своєї сім‘ї і громади все, що можуть, – в такій сім‘ї дитина ніколи не буде осторонь.

Підбиття підсумків  – це не контроль, адже контроль передбачає, що є той, хто контролює і той, кого контролюють.

Як і завжди (але в цей час як ніколи потрібно, Вам, батьки) бути для своїх дітей: другом, допомагайте, дивіться разом навчальні відео тощо. Відійдіть від тотального контролю, постійних нагадувань. Насправді  навчання під час карантину надає багато хороших можливостей:

– своє  планування власного часу;

-більше відпочинку та креативу;

– змога більше зануритися в ті предмети й галузі, які більше цікавлять дитину і «наздогнати» теми, з яких дитина відставала.

Матеріали «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»

Період кампанії «16 днів проти насильства» охоплює наступні важливі дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

5 грудня – Міжнародний день волонтера;

6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;

10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Радою Європи спільно з Українським фондом «Благополуччя дітей» за сприяння Міністерства освіти і науки України в рамках проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» було підготовлено інформаційні матеріали, які можуть бути додатковим ресурсом у проведенні заходів до вищевказаних днів, зокрема:

правила безпеки для підлітків;
відеокурс для освітян «Убезпечені дорослі – у безпеці діти»;
інформація для батьків про побудову довірливих взаємин з підлітками.
Вказані вище матеріали розміщені сайті Українського фонду «Благополуччя дітей» (режим доступу: https://childfund.org.ua/diialnist/shkola-bezpeki-tyam).

Інші матеріали проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» доступні на сайті Офісу Ради Європи в розділі «Підвищення обізнаності та запобігання» (режим доступу: https://www.coe.int/uk/web/kyiv/combatingviolence-against-children-in-uk…), зокрема:

1) брошура «Батьківство в цифрову епоху» з рекомендаціями для батьків щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства в Інтернеті (режим доступу: https://rm.coe.int/parenting-in-digital-age-1-uk-/1680a13216);

2) відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження сексуальних домагань в спорті (режим доступу: https://vimeo.com/477933967);

3) відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження сексуального насильства щодо дітей (режим доступу: https://vimeo.com/292080839);

4) буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та реалізації прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді (режим доступу: https://rm.coe.int/learn-about-your-rights-in-a-digital-environment-ukr/… );

5) брошура для підлітків «Тож це сексуальне розбещення?» (режим доступу: https://rm.coe.int/translation-so-this-is-sexual-abuse-ua/16809ee500);

6) посібник для фахівців, що працюють з дітьми, з питань участі дітей «Слухай-Дій-Змінюй» (режим доступу: https://rm.coe.int/prems-008521-childparticipation-handbook-2021-ukr/168… );

7) навчально-методичний посібник для фахівців закладів дошкільної освіти із запобігання сексуальному насильству стосовно дітей «Кіко та Рука. Захищають педагоги-Захищені діти» (режим доступу: https://rm.coe.int/kikohand-tfort-manual-final/1680a3f8e0);

8) посібник для фахівців органів державної влади з прав дитини в цифровому середовищі (режим доступу: https://rm.coe.int/prems-091920-gbr2576-it-handbook-ukr-web/1680a2dbeb);

9) серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми «Батьківство в епоху цифрових технологій»:

захист дітей онлайн (режим доступу: https://vimeo.com/46417);
сексуальний шантаж (режим доступу: https://vimeo.com/464179);
секстинг (режим доступу: https://vimeo.com/464177511);
секс-чатинг (режим доступу: https://vimeo.com/464176);
грумінг (режим доступу: https://vimeo.com/46418153);
зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти (режим доступу: https://vimeo.com/464180697).
Громадською організацією «Мінзмін» (режим доступу: http://minzmin.org.ua/) спільно з Міністерством цифрової трансформації за сприяння Міністерства освіти і науки України було розроблено інформаційнодовідкові матеріали для проведення уроків на тему «Моя приватність» в закладах загальної середньої освіти, зокрема:

для учнів 1-4 класів про персональну інформацію і як нею користуватись в мережі Інтернет (режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/pozashkilna/protydia-torgivli-luydm…);
учнів 5-8 класів про ризики розголошення персональної інформації та можливі наслідки публікації фотографій та розміщення персональної інформації
в соцмережах (режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/pozashkilna/protydia-torgivli-luydm…);
учнів 9-11 класів про використання персональної інформацію в мережі Інтернет та соціальних мережах (режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/pozashkilna/protydia-torgivli-luydm…).
Крім того, в рамках такої спільної ініціативи було розроблено:

онлайн-курс у вигляді серії відеоблогів на актуальні для батьків теми щодо захисту права дитини на приватність (режим доступу: https://www.youtube.com/playlist?list=PLo7hrBBCFl6MMNYe5poI7ut_a6jfEh8sg);
інструкції про налаштування приватності в соціальних мережах Telegram, TikTok, Instagram, Facebook (режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashk ilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahi…).
Інші корисні матеріали про безпеку в цифровому просторі, інформацію щодо партнерських організацій, поради і корисні посилання розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України в розділі «Безпека дітей в інтернеті» (режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist…).
«Гарячі лінії» діють за номерами:

1578 – з питань протидії торгівлі людьми;

1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;

0800505501 (безкоштовно зі стаціонарних) та 527 (безкоштовно з мобільних) – з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

Безпека спілкування в інтернеті Конспект заняття для вчителя

БЕЗПЕКА СПІЛКУВАННЯ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ Для учнів

Мульт Як захиститися від кібербулінгу в Інтернеті

Права людини в Інтернеті
Тренінг “Безпека спілкування в інтернеті”
Пам’ятки “Безбека користування інтернетом”
Посібник для вчителя “Учетелі онлайн”
Тренінг “Корені та гілки”
Освіта в сфері прав людини в Інтернеті. Методичний посібник.
«Безпека в Інтернеті» Онляндія. Пам’ятка для батьків
Практичні заняття для дітей “Обачність в інтернеті”
Що батькам треба знати про безпеку дітей в інтернеті
«Закладинки» — посібник з протидії мові ненависті онлайн
ПОСІБНИК З ПРАВ ЛЮДИНИ ДЛЯ ІНТЕРНЕТ-КОРИСТУВАЧІВ
Методичні рекомендації щодо організації роботи сайту закладу освіти
Методичний посібник для підлітків “Інтернет, який ми хочемо”
6 правил безпечним користуванням інтернетом
Відео “Права людини та Інтернет”
Мультфільм “Фіксики: Обережно в інтернеті”
Мультфільм “Фіксики: Інтернет”
Правила з Інтернет-безпеки для домашніх користувачів
Відео “Безпека в інтернеті”
Мультфільм “Корисні підказки 2. Увага! Інтернет!”
Онлайн-школа мобільної грамотності «Смартфон для батьків”
Відео “Розваги і безпека в інтернеті”
Відео “Як боротися проти кібербулінга”
Короткометражний худ.фільм Рубена Казаряна “Діти в інтернеті

Відео про безпеку в Інтернеті від Координатора проектів ОБСЄ в Україні:

–          “Захистити свої гроші під час онлайн-шопінгу” – https://www.youtube.com/watch?v=qB_Y_C–g5mY

–          “Захисти свою персональну інформацію” – https://www.youtube.com/watch?v=DjjYSRNAJgI

Національна онлайн-платформа з цифрової грамотності – Джерело: https://osvita.diia.gov.ua/courses

Відеоурок 1 – Захист дітей онлайн

Відеоурок 2 – Сексуальний шантаж

Відеоурок 3 – Секстинг

Відеоурок 4 – Секс-чатинг

Відеоурок 5 – Грумінг

Відеоурок 6 – Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти

Ресурси про День безпечного Інтернету:

 

      

Я маю право

Іноді ми думаємо, що «булінг» та «конфлікт» – тотожні поняття. Це не так! Якщо грамотне вирішення конфліктних ситуацій допомагає дітям опанувати необхідні соціальні навички, то булінг не можна назвати «обрядом», який здатен зробити учнів сильнішими. Це цькування, що робить дітей жорстокішими, травмує їхню психіку і може мати серйозні наслідки. Конфлікт – нормальна частина динаміки групи, а булінг – патологія її розвитку.

Нерідко виявити випадки насильства у навчальному закладі важко. Це пов’язано з тим, що кривдники та спостерігачі діють у тих місцях, де контроювати їх складно, або взагалі неможливо (коридори, вбиральні, роздягальні, подвір’я тощо). Ще булінг може траплятися поза територією навчального закладу (по дорозі додому, під час шкільних екскурсій тощо) чи у соцмережах. Потерпілий та спостерігачі, як правило, не повідомляють нікого про випадки булінгу через страх зізнатись, або щоб їх не вважали «ябедником/ябедницею».

95905945_890684488062539_8309355571237093376_nЗа даними ЮНІСЕФ, майже 70% дітей по всьому світу потерпають від цькування з боку однолітків. Водночас Україна посідає 4-е місце серед європейських країн з найвищим рівнем булінгу.

Зважаючи на масштаб і серйозність проблеми, 4 травня 2020 року вперше відзначається Міжнародний день протидії булінгу.

13305З 19 січня 2020 року в Україні почав діяти новий Закон про цькування і введено поняття «булінг», якого в українському законодавстві раніше не було.

Булінг  – це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Номери телефонів “гаярчих ліній”, що надають інформаційну та консультативну допомогу з питань булінгу, торгівлі людьми, домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Усі «гарячі лінії» працюють анонімно, безкоштовно.

  • Національна дитяча «гаряча лінія» 0800 500-225(зі стаціонарного телефону), 116 111(з мобільного телефону).
  • Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0800 500-335 (зі стаціонарного телефону), 116 123 (з мобільного телефону).
  • Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультуванню мігрантів 0 800 505-501 (зі стаціонарного телефону), 527 (з мобільного телефону).
Наказ Бабинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів від 05.05.2020 № 27 “Про створення комісії протидії булінгу” 
№ 27, Про створення комісії протидії булінгу
Наказ Бабинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів від 17.02.2020 № 14 “Про деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу у школі” 
№ 14, 17.02.2020 Булінг
Додаток до наказу  від 17.02.2020 № 14
План
заходів щодо запобігання та протидії булінгу
в Бабинецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів
на ІІ семестр 2019/2020 навчального року
 
№ з\п Заходи Клас Термін проведення Відповідальний
1 Майстер – клас «Павутинка дружби» 5-7 лютий 2020 Класні керівники
2 Лекторій для батьків«Насильство в сім’ї» лютий 2020 Білуха Д.О.
3 Виховні години «Булінг-прояв насильства у школі» 8-9 лютий 2020 Класні керівники
4 Тренінгове заняття  «Протидія булінгу в дитячому середовищі» 5-9 лютий 2020 Білуха Д.О.
5 Година спілкування «Кібербулінг» 5-9 лютий 2020 Білуха Д.О. Класні керівники
6 Перегляд відео презентацій «Булінг в школі.», «Кібербулінг або агресія в інтернеті: Способи розпізнання і захист дитини» 8-9 березень 2020 Білуха Д.О.Класні керівники
7 Навчальна гра «Любій малечі про серйозні речі» 5-7 березень 2020 Класні керівники
8 Круглий стіл для батьків «Поговоримо про булінг та кібербулінг». березень 2020 Білуха Д.О.Класні керівники
9 Перегляд мультфільмів «Як розпізнати булінг» 5-7 березень 2020 Класні керівники
10 Виховні години «Як навчити дітей безпечної поведінки в Інтернеті» 5-9 березень 2020 Класні керівники
11 Круглий стіл для педагогічного колективу «Безпечна школа. Маски булінгу» березень 2020 Білуха Д.О.
12 Корекційно-розвиваюче заняття «Мир без насильства» 5-9 квітень 2020 Білуха Д.О.
13 Усний журнал «Молодь проти насильства» 8-9 квітень 2020 Класні керівники
14 Виховна година «Мир без насильства» 5-9 квітень 2020 Класні керівники
15 Лекторій для батьків «Попередження насильства в сім’ї, психологічне насильство у стосунках з дітьми» травень 2020 Білуха Д.О. Класні керівники
16 Перегляд відеороликів «Нік Вуйчич про булінг у школі», «Булінг у школі та як з ним боротися — говоримо з Уповноваженим Президента України», «Зупиніться!!! МОЯ Історія про Булінг і Кібербулінг» 5-9 травень 2020 Білуха Д.О. Класні керівники
17 Година спілкування «Протидія насильству в сім’ї» 5-9 травень 2020 Класні керівники
 
 
Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).
Із метою створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти здобувачів освіти педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу зобов’язані повідомляти керівника закладу про випадки булінгу, учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
Відповідно до такої заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.
У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний із цим, то він може звертатися до органів Національної поліції України із заявою.
Керівник закладу повідомляє про терміни, порядок реагування на доведені випадки булінгу, відповідальність осіб, причетних до булінгу та процедуру розгляду відповідно до законодавства.
Згідно з КУпАП булінг учасника освітнього процесу тягне за собою накладання штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів або від 20 до 40 годин громадських робіт. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф становитиме від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 40 до 60 годин. Булінг, вчинений малолітньою або неповнолітньою особою, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.
Рекомендації до оформлення заяви
1. Подається державною мовою.
2. Чітко вказуються прізвища.
3. Дотримання вимог до оформлення реквізитів.
4. Не допускати виправлень.
5. Зміст заяви пишеться в довільній формі.
Реагування на доведені випадки булінгу
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)
1. У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
2. Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.
3. Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення:
– якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;
– якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою.
4. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.
5. Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.
Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу(Кодекс України про адміністративні правопорушення)
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого: – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення: – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років: – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років: – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Ознаки того, що дитину цькують у школі:
 Відмова іти до школи з різних причин — «не хочу, не цікаво, не бачу сенсу…»
 Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
 Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
 Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
 Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.
Чому діти стають жертвами булінгу
 Психологи визначають декілька основних причин:
  • Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
  • Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти – нещасна, хвора, росте без батька…Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
  • Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.
    Що робити батькам
    • У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
    •  Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
    • Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
    •  Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
    •  Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
    • Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
    • Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
    •  Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
    • Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
    • Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
    • Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
    •  Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
    • Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
    • Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
     
    Що робити вчителям

     

    Завдання вчителів – відслідковувати ситуацію в класі. Спеціалісти-конфліктологи пропонують дуже корисне завдання, яке допомагає визначити, чи є в колективі діти, які перебувають в ситуації жертви.

    Перед початком уроків попросіть кожну дитину на аркуші паперу написати прізвища чотирьох дітей, з якими вона хоче сидіти поруч за партою. А також прізвище того, кого вона вважає своїм найкращим другом. Коли вчитель проаналізує результати, то легко помітить, кого з дітей «забули», не згадали зовсім.

    Цей метод має назву «розстановка сил». Завдяки йому можна дослідити комунікацію в колективі й дізнатися, хто в класі жертва, хто агресор, хто є неформальним лідером, а від кого відвернулися однолітки.

     
    Як допомогти дитині-агресору
    Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина – агресор, радимо:
  •  Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що “всі так роблять”, або “він заслуговує на це”.
  • Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
  •  Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як “хлопчики завжди будуть хлопчиками” або “глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства”.
  •  Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
  • Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
  • Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
  • Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
  • Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
  • Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
  • Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.
Чому важливо вчасно відреагувати
Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає.